Про нас — Сходження на священну гору Фудзіяма в Японії

Сходження на священну гору Фудзіяма в Японії

Японія — дивовижна країна, і тут на кожному кроці відчувається, що вміння поважати себе, оточуючих та природу закладається ще в дитинстві. Упродовж усієї подорожі нас ні на хвилину не покидало відчуття захищеності та гармонії в усьому, з чим довелося зіткнутися. Найбільш небезпечне, що може трапитися, це наїзд літнього чоловіка посеред ночі, який мирно вертається на велосипеді додому. Це країна жорстких правил і традицій, але саме вони обумовлюють високий рівень комфорту для більшості. Японці по праву іменуються завзятими трудоголіками, і для співробітників тут розповсюджено принцип довічного найму, згідно якому персонал отримує доплату за те, що працює на одну й ту саму компанію впродовж тривалого часу.

Для кожного японця справою честі вважається хоча б раз у житті піднятися на священну гору Фудзі (вона ж Фудзісан через поважне звертання «сан», вона ж Фудзіяма, де «яма» — «гора»). Її висота 3776 м — і ця відмітка наближається до граничної висоти, яку можна підкорити за одне сходження без зворотного спуску на акліматизацію. І зробити це можна лише впродовж 2 місяців на рік — у червні та липні, оскільки в інший час погода цьому не сприяє. Готуючись до сходження, ми чули, що на Фудзі підіймаються й літні японці, тому це завдання здавалося нам простою туристичною розвагою. На практиці ж все виявилося набагато складніше й серйозніше. Що вище, тим більше відчувалася нестача кисню, та проявлялися симптоми гірської хвороби. До того ж давалася в знаки постійна зміна погоди – вулкан приготував для нас свій фірмовий коктейль із туману, спеки дощу, снігу та сонця.

І все ж, незважаючи на явний дискомфорт, запаморочення та втому від сходження крутим кам’янистим маршрутом, було завжди присутнє певне відчуття безпеки. На вершині гори на нас очікував кратер, який не вивергався вже понад 300 років, та захоплюючі краєвиди, оповиті хмарами космічної краси. Кульмінаційний момент тим і чудовий, що є неповторним та триває недовго. Усього кілька хвилин для фото в променях сідаючого сонця — і на нас очікував не менш складний шлях назад, адже треба було встигнути повернутися до заходу. Повага до оточуючих в Японії проявляється не лише на словах — майже весь маршрут око милувала чистота навкруги, а, якщо й траплялося поодиноке сміття, то прийнято брати його з собою, що покірно робили й ми... Мабуть, говорячи про те, що Японія — країна майбутнього, маються на увазі не лише її передові технології, але й уміння утримувати ту безцінну гармонію та культуру співіснування з природою та собі подібними.